Поступки Ягайла не стали стримуючими факторами, тому удільні руські князі разом із литовськими та білоруськими феодалами розпочинають боротьбу супроти нього та литовського князя Скиргайла, у зв’язку із активною пропольською політикою Ягайла. На їхньому чолі стає Вітовт, син вбитого Кейстута, який заручається підтримкою рицарів Тевтонського ордену і розпочинається громадянська війна (1389-1392 рр.). В результаті воєнних дій, Вітовт здійснює тривалу облогу столиці Вільно об’єднаними військовими силами русько-литовсько-білоруських феодалів включно з тевтонцями, і Ягайлу, не залишилося нічого як укласти з Вітовтом компроміс, у вигляді домовленості. 4 серпня 1392 року підписується Острівська угода, яка передбачала визнання Вітовта намісником, до смерті правителем Великого князівства Литовського, з підпорядкуванням йому удільних князівств, та поверненням батьківських земель, що були приєднані Ягайлом. Але попри це, Вітовт залишається васалом польського короля, та був змушений виконувати перед ним відповідні васальні обов’язки.