Святополк

Великий князь Київський (1015-1019). Син Володимира Великого (за іншою версією — Ярополка Святославича).

Від його руки загинуло троє Володимировичів: Борис, Гліб та Святослав. За це у літописах отримав прізвисько «Окаянний».

Він встиг лише почати карбування власної монети, на кшталт Володимирової, та налагодити дипломатичні відносини з польськім королем Болеславом І Хоробрим, що був йому тестем.

Усі чотири роки князювання були пов’язані із боротьбою проти Ярослава, адже Мстислав поки активно у боротьбу за владу не втручався.

у 1015 році став князем київським. Значних політичних досягнень його князювання не принесло.

Уже 1016 року Ярослав зі своєю дружиною виступає із Новгороду.

Біля міста Любеч, на берегах Дніпра, відбулася перша битва між братами. Перша сутичка лишилася за Ярославом.

Польсько-печенізьке військо Святополка зустрілося з дружиною Ярослава понад Західним Бугом у липні 1018 року. Військо останнього було вщент розбите, а сам претендент на престол втік до Новгороду.

У 1019 році два брати знов зустрічаються у битві поблизу річки Альти.

Про битву на Альті інформації майже не лишилося, але відомо, що війська Ярослава розгромно перемогли, а Святополк втік у напрямку Польщі і загинув по дорозі чи то від ран, чи то втративши глузд.