Повість минулих літ

Як записано у “Повісті временних літ”, у 862 р. варязького конунга Рюрика ільменські слов’яни запросили княжити в Новгороді на річці Волхові.

Найбільших успіхів Олег досяг у Візантії. Відомо два великих походи на Константинополь – у 907 та 911 роках. Перший похід не викликає довіри у істориків, деякі навіть вважають його повністю вигадкою Нестора-літописця – автора «Повісті минулих років», яка містить детальну інформацію про розвиток цих подій. Згідно з «Повістю...» 2000 лодій підпливли до Константинопольскої гавані, яка, за наказом імператора Льва IV Філософа, була перекрита ланцюгами.

Повернувшись із Каспійського походу, Ігор вирішив сам зібрати підвищену дань з древлян. Раніше це була прерогатива його воєводи Свенельда. Переконавши древлян за допомогою своєї дружини віддати необхідні кошти, Ігор попрямував до Києва, але, відпустивши більшість свого війська, повернувся до Іскоростеня – головного міста древлян, аби зібрати данину для себе особисто. Це викликало обурення у древлян на чолі з їх ватажком Малом, і вирішили вони покінчити з цим свавіллям. Ось як описує це «Повість…».

«Повість» пропонує легенду про вибір релігії Володимиром. Іслам не сподобався князю, адже забороняв алкоголь.

Представники католицизму майже не мали шансів, адже Володимир посилаючись на часи Ольги, коли католицька місія в Русь провалилася, також не пристав на доводи на користь «західного християнства».

Іудаїсти із Хозарського каганату також пропонували свою релігію. Проте Володимирові не сподобалася доля євреїв, котрих вигнали з їх Батьківщини.

зазначалося, що в ІX–X ст. на Русі було 20 міст, у XI ст. - 32, а за іншими літописами у XIII ст. - понад 300 поселень міського типу.

Писемні джерела, у тому числі “Повість временних літ” літописця Нестора, свідчать про перші кроки східноєвропейського державництва ще в VI ст., коли в Середній Наддніпрянщині склався військово-політичний союз племен.

Згідно з літописом першим київським князем був Кий. У VIII–IX ст. у Середній Наддніпрянщині виникло державне об’єднання - Руська земля, до складу якого ввійшли поляни, древляни, сіверяни.

Літописне зведення, складене в Києві на початку 12 століття, пам'ятка історіографії та літератури Київської Русі.